І старим не треба б теж у злобі сидіти,
як її маленькії не тримають діти.
Одне одного наб'є чи набешкетує,
зразу і забудеться, і злоби не чує.
Одне одного хоча кріпко зневажає,
а відступиться - все те за нізащо має.
А старого часом хоч мало хто зневажить,
зразу той на позов кошт з нетерпінням важить.
Про старих таке в книжках слово написалось,
котре часто у церквах, знаю, повідалось:
"Ви, коли не будете, як малії діти,
в Царство не увійдете, вам його й не зріти".
Кажуть: "Розумом дітьми, люди, не бувайте,
по дитинному злоби лиш не пам'ятайте".
Отже, треба й нам уже злобство залишити,
щоб могли без перешкод у майбутнім жити.

(с) Климентій ЗІНОВІЇВ, український поет 17 ст., манрівний ієромонах,
переклад сучасною мовою Олександра ШУГАЯ

(Зіновіїв Климентій. ЗОЛОТЕ ЧЕРЕСЛО: кн. нар. ремесел, звичаїв та побуту в Україні, писана Климентієм Зіновієм, поетом кінця XVII – початку XVIII ст./ Клисентій Зіновіїв; упоряд. В.Шевчук, О.Шугай; пер. з давньоукр. О.Шугая; вступ. ст. і приміт. В.Шевчука. – К.: Мистецтво, 2009. – С.254)

P.S. Вірш "в яблучко" для мене, бо саме цьому, тобто "дитинній незлопам'ятності" я навчаюся тепер.

Ярина продовжує любити і вживати мамине молоко. Проявила більшу цікавість до м'яса. Їсть майже все, але невеличкими порціями.
Купання залишається улюбленою процедурою. Часто навіть не хоче покидати ванну. Любить тепло-прохолодний душик. Аж пищить від задоволення.
Любить гратися з дітьми, дуже любить, коли вдома гості. У цей час поводить себе прекрасно. Як правило, добре поводить себе і в гостях.
Спить один раз на день, півтори-дві години. Нічний сон - 11 годин. Лягає в 21.00-21.30. Встає, відповідно, о 8.00-8.30.
Ще використовуємо слінг для походів у магазини або як засіб пересування містом у різні його точки, іноді - для заколисування. Возик не використовуємо зовсім, як і влітку. Він для нас громіздкий і зайвий.
Улюблені слова і явища - собака ("вавака"), взуття ("капці") і книжка ("котя"), вимагає, щоб їй читали, показуючи, яку саме книжку кожного конкретного разу.
Ярина більше і більше виявляє свої гімнастично-атлетичні здібності. Досі улюблена стійка на голові в позі страуса, тепер ще додалося кувиркання з цієї стійки. Більше нових слів і словосполученнь, коротких речень (типу "коцю ням-ням", "ни коцю пати" - не хочу спати).
Освоїла слово "не хочу" ("ни коцє, ні коцесь") і тепер вживає його скрізь і до всього. Почався час заперечення. На питання "як тебе звати?" дуже лагідно і на високих нотках відповідає "Ляляка" (Яринка).
Відповідає, як кажуть тварини: собачка - гав-гав, котик - няв-няв і т.д. Перелік тварин зріс, тепер ще каже, що баран робить "бє..", а коза "мє..", а риба - рухає ротом як риба. Нові слова додаються і додаються, наприклад "тоці" - листочок, "ольки" - гольфи та ін.
Підходить до гітари, бринчить і співає: а-а-а, ля-ля-ля. Недавно я подивилася французький фільм "Коко до Шанель", де молода модельєрка виконувала пісню, в якій були звуки "...ля ко-ко...", Ярина пісню цю уважно слухала, і оце вже кілька днів ходить і співає "ля ко-ко, ля-ля ко-ко".
Яся розрізняє, де чиї речі, хоча ми їй цього не показували, усе з власного спостереження. На ручці дверей висіло дві торбини - одна моя, одна Андрієва, то Яся підійшла і каже "то мамина", "то татова".
Надзвичайно цікаво спостерігати, що в дитячому розумі-уяві тісно переплітається реальне і казкове, справжнє й іграшкове. Бабуся Клава подарувала внучці лялю з горщичком, садила лялю на горщик, розповідала, що і Ярина має сідати на свій горщик, Яринчин горщик стояв поруч. І дівча, уважно вислухавши бабусю, почало моститися-сідати на горщик іграшковий...
(Щодо горщика справжнього, то сідає на нього вже частіше й частіше, і робить там, все що треба. Тільки сідає прямо в штанах або в трусиках - ще не вміє сама собі зняти трусики, але вміє одягнути назад.)
Коли читаємо їй ілюстровані книжки, Ярина бачить намальовані черевички - і тулить свою ногу, щоб їх узути. Там де їжачатко з їжачком їдять кашку з молочком, Ярина нахиляється до книжки впритул і лиже тарілку з намальованою кашою.
Ярина добре відчуває ритм, танцює під музику, часто підспівує.
Своїми рисами все більше нагадує свого батька. Як і тато, надзвичайно любить мобілку і розмовляє щодня, беручи до рук як і грашкову, так і справжню, найчастіше мамину, встигаючи її погризти і наслинити (аж поки мама вихопить із рук і поміняє на іграшкову).

Щоб приготувати ліниві вареники чи ліниві голубці - треба не полінуватися :))

Перейняла естафету від hudozhnytsya.

Отже, блоги, що викликають у мене щиру усмішку (і радість):

dali_bude, flowerliliya, life_and_music, hudozhnytsya, eva_8, marja_zarivna, oskladana, olyaando, phstudio, shutenochka, springfrom, sve_potter (вийшло, однак, 12 :))

Речі, що викликають у мене усмішку:

шоколадка з чорного шоколаду з лісовими горіхами (а можна, ще й із вишнею)
чашка міцного чорного чаю з лимоном і однією ложечкою цукру (всі давно знають про цю мою любов)
карпатська сумка (подарована чоловіком)
пряжа (що очікує на мій доторк)
слінги-шарфи у розмаїтті кольорів (мої та не мої)
гарна дитяча ілюстрована книжка
гітара (обов'язково з капо, а як же без нього моїм "умілим" ручкам? :))



P.S. Правила передачі цієї усміхненої нагороди: відзначити наступних 7 усміхнених блогів і нашкрябати 7 речей, які дарують тобі усмішку:)

Роботи цих двох художників, що працюють спільно, надзвичайні!!!
Володимир Манжос і Олексій Бордусов. Кияни.
Розмальовують переважно стіни на вулицях. Це так званий стріт-арт, що має свою традицію в Європі, в Україні ж - саме гурт "Інтересні казки" започаткував такий напрямок малярства.
В їхніх роботах є багато від сюрреалізму, глибокий символізм, образна насиченість, що відкриває найрізноманітніші можливості тлумачення, є внутрішній моральний закон, казковість, фантастичність, багато гумору, експресії, непередбачуваності, поєднання непоєднуваного.
Ось, як на мене, знаковий фрагмент із інтерв'ю:
— А ви звідки берете сюжети і героїв?
В. М.: — Не з цього світу. Не знаю... Цей світ — світ наслідків. А є світ причин. Мабуть, звідти.


Знайшла малюночок для себе :))
Назва: "Принц Аес на белом утка-роботе для Юлии"



Їхній сайт:
http://interesnikazki.blogspot.com/

Інтерв'ю з хлопцями:
http://community.livejournal.com/ukr_culture/386319.html

Один із них є в ЖЖ - waone_ik

Ловлю себе на думці, що вже кілька ранків поспіль, між сном і прокиданням, я пишу вірші (як Антонич!). І вони мені, крізь сон, здаються неймовірно чудовими. Кожного ранку - щось нове, надзвичайно насичене символами, точно римовано-ритмізоване. Уві сні я насолоджуюсь своїм творенням, але, оскільки, мені лінь прокидатися й записувати, на ранок я вже ніц не пам'ятаю :(

***

Чи тепло тобі у твоїй шкірі,
Коли осінь нестерпно вітряна?
Дощі завжди приходять щирі,
Та ми слова їхні з лиць витремо.

Пощо нам у серпні була ця правда,
Коли в помаранчів був сік солодкий,
Коли дотики були вправні
І усміхалися люди на фотках?

Але тепер, коли чесні зливи
Змивають макіяжі всіх спектрів,
Кожна волосинка заголосила...
А може, вдягти вовняного светра

І в день сонячний - таж бувають! -
Піти просто в руки кленам лапатим?
Нишком себе в пальто заховаю -
Пальці в кишенях відігрівати.

Купив би запросто мене в мирі
Цей жовтень із його золотом.
Тільки, знаєш, в моїй шкірі
Мені холодно.
(с)fotynija

( ще світлини і балачка )

Озерце в Мамаєвій Слободі Сьогодні ми там побували, краса... хочеться залишити у пам'яті цей затишок, осінь, прозорість, прохолоду, спокій та пронизливо-приємний запах листя і трав...

проза життя:
*
Сіла Яся на горшка
І зробила "ка-ка-ка".

рожевий костюмчик Ярини надихнув на експромтик:

*
Маленьке поросятко по вулиці ішло,
Ще й хвостиком махало, казало всім "хро-хро",
А вітер усміхався, а листя шурхотіло,
Рожеве поросятко ішло, куди хотіло.

Нові слова:

ЯЯКА, ЛЯЛЯКА - Яринка
ЛЯБА - яблуко або хліб
КОТЯ - котик або книжка або кофта
КАПИЦЬ, КАПЦІ - капець, капці або будь-яке взуття
СОЦЬ - носочок
ОНЬ - телефон
БА - бах, тобто коли щось впало

Нові успіхи:

Сьогодні Ярина снідала, повністю самостійно орудуючи ложкою,
в рот попадає, майже не розливає.
Любить пити з чашки, як дорослі, але коли робить це сама, ще розливає.
Дуже багато чого повторює й імітує. Якось на майданчику почула, як хтось голосно гукав "Аня",
а це згадала (вже десь місяць минув відтоді) і вчора ходила по кімнаті й вигукувала "АНЯ! АНЯ!"

Що любить робити:

Любить крутитися навколо своєї осі. У неї закручується голова і вона падає.
Поза страуса - одна з улюблених досі (мабуть, цікаво їй дивитися на світ догори дном).
Не знаю, звідки, але навчилася закривати своє лице ручками (ховатися), а потім поступово відкривати і дивитися на світ.
Улюблена гра - хованки.
Любить сама підійматися на гірку й з'їжджати.

Моє розгублення:

Не знаю, як навчити Яринку приходити до мене, адже на мої слова "Яринко, ходи до мами" вона хитро усміхається, розвертаєть і біжить щодуху в інший бік,
запрошуючи мене до гри в доганялки. Любить, щоб я її наздогнала і зловила. Весело тішиться і радіє. Як навчити?..

Друзі, не відкривається моя сторінка на сайті "ВКонтактє".
Що робити, хто знає? Я не заходила туди від червня.

На закладку інтернет реагує так:

Object not found!

The requested URL was not found on this server. If you entered the URL manually please check your spelling and try again.

If you think this is a server error, please contact the webmaster.
Error 404
vkontakte.ru
Tue Oct 6 01:58:31 2009
Apache/2.2.12 (Debian)

А після введення адреси і пароля вимагають ще якусь СМС з якимось кодом:

Обязательная SMS активация аккаунта!
Уважаемый Пользователь Вконтакте, ваша анкета временно заблокирована в связи с поступившими жалобами, связанные с рассылкой спам сообщений с вашего аккаунта, для подтверждения факта, что эта анкета действительно принадлежит вам, необходимо отправить бесплатную SMS на номер 6008 (для всех стран СНГ) с текстом n6amob. После чего, в течении 10 минут, вы получите Код Активации, который нужно ввести ниже.

Він:
- Ти користуєшся тостером?
Вона:
- Так, час від часу.
Він:
- Чому ж на ньому стільки пилюки?..
Вона (подумки):
"Мене не вистачає на тостер. Просто не вистачає. Я і так почуваюся, немов пливу в резиновому човні серед океану, і гребу руками по хвилях, мов мурашка, що бовтається у ванні з водою. Отак і я серед цього господарства. Воно мене засмоктує, мов трясовина. Я не встигаю витирати пилюку з тостера, і не тільки з нього, якщо бути відвертою. І не тільки витирати пил я не встигаю...
Я почуваюся розчавленою безкінечними придирками і претензіями до мене, як господині. Може, й справді, я кепська домогосподарка... Я страшенно не люблю цього слова, і ніколи не хотіла б, щоб мене так називали... Я хожу по замкнутому колу між каструлями, речами, іграшками дитини - і не встигаю прибирати... Може, й справді, у мене руки трохи не з того місця виросли...
Вона (вголос):
- Не встигла витерти.

Хоч я там і була, але біля камери не крутилася, тому надія себе знайти на екрані не виправдалася. Але головне, що я там була!!!



P.S. Мами з колясками у відеоролику видаються трохи агресивно-негативними, чого жодного разу не помічала в реальному житті. Одна з них необізнанна, тому й висловлює зовсім неправдиве твердження, що для дитини сидіти в перев'язі шкідливо й незручно. А воно ж саме НАВПАКИ. :)

Ось світлини із зустрічі слінгомам.
Фотографувала переважно flowerliliya на мій простенький цифровий (ну а її з Жасмін клацала я).
Насолоджуйтесь :)

( ще 9 шт. )

Сьогодні, у межах всесвітнього тижня слінгоносіння у Києві, на Оболонській набережній, відбулася зустріч слінгомам.
Ми з Яриною, а також flowerliliya з Жасмін успішно там побували.
Зустріч відбулася невимушено і тепло, у вільному спілкуванні, в дитячому галасі навколо. Такий собі хаотичний космос.
Загалом чудово побачити й усвідомити, що ти не така вже й дивачка, і що таких, як ти (тобто тих, хто носить дитину в перев’язі) - багато.
Це дуже надихає :)))

А це ми на фоні слінгонатовпу :))

Не клади голову в пральну машинку!
Не кидай іграшки у ванну!
Не пісяй на ватман!
Не бий лялькою по гітарі!

і так далі.......

Дівчата, зробимо спільну вилазку на свято??
Давайте!!!



З нагоди міжнародного тижня слінгоносіння, започоткованого міжнародною ассоціацією Babywearing International , що проходитиме у всьому світі з 21 по 28 вересня,

запрошуємо вас на зустріч “За мить до поцілунку”,

яка відбудеться в м.Києві 24 вересня на Оболонській набережній (початок об 11 годині)

Далі читайте тут: http://www.lelia.com.ua/aktsiji/za-myt-do-potsilunku/

*
"Мы запрограммированы считать все мягкие, пушистые существа с большими глазами очень симпатичными. (Поэтому продажи плюшевых мишек всегда более прибыльны, чем продажи пластмассовых жаб)".
*
"Согласно последним исследованиям интеллект определяет только 20% карьерного и финансового успеха, в то время как эмоциональное развитие — умение управлять своими чувствами и чувствами других людей — определяет 80%".
*
"Многие родители, передав своего ребенка в руки посторонней няне, часто делают это, потому что не имеют ни малейшего представления о том, сколько всего происходит в эти первые месяцы. Они полагают достаточным, если есть кому накормить ребенка и поменять ему пеленки, взять ребенка на руки, если он плачет, — тогда можно просто «подождать, когда он вырастет». Нет более глубокого заблуждения".
*
"…Что такое любовь: это скрупулезное внимание и долговременная забота. Когда мы кого-то любим, то мы предельно внимательны к ним и ставим их потребности выше своих".

(с)Стив Биддалф, «Воспитание малышей. Нужны ли детям ясли?»